Спробуємо спочатку відповісти на запитання: "Що таке економіка?", а опісля розглянемо економічні аспекти в Біблії. Економіка – це заходи, спрямовані на влаштування належного побуту людей у туземному житті. Економіка як наука вивчає закони і процеси особистого, сімейного, народного, державного і церковного господарства. Можемо виокремити такі економічні системи: феодальна, капіталістична, соціалістична, вільний ринок (ліберальна) і керована (регульована) економіка.

Священне Писання містить чимало законів, які християни зобов'язані виконувати і керуватися ними упродовж усього життя - особистого, родинного, громадського, державного і церковного зокрема.

Отож, зі Святого Письма випливає те, що праця не є ніяким тягарем, але дорученням людині, даним її Творцем - Господом Богом. Один з Отців Церкви говорив про те, що людина працювала б, будучи безгрішною.

У книзі Буття описано те, як сини прародичів - Каїн і Авель - жертвували плоди своєї праці (пор.: Бут 4, 3-4). Це першооснова економіки і Богопочитання.

У книзі Буття довідуємося про двох нащадків Каїна - рідних братів Явала та Ювала. Ми повинні символічно розуміти те, що перший є родоначальником скотарів, а другий - музикантів (пор.: Бут 4, 20-21). Праведного Ноя можна назвати зачинателем суднобудівельної справи (пор.: Бут 5, 29).

У 30-ій главі Книги Буття і на початку Книги Виходу у деяких місцях можна добачити початки планової економіки. Зокрема, коли йде мова про сина Якова - Йосифа, який ще відомий під іменем Йосиф Єгипетський. Він зекономив збіжжя на наступні сім голодних років і таким чином врятував народ від голодної смерті.

У другій частині Декалогу, де йде мова про любов до ближнього, виділяються своєю важливістю п’ята і сьома Заповіді Божі: не вбий і не кради. У п’ятій наголошується на правдивому оцінюванні людського життя як дару Божого, а у сьомій вказується на знецінюванні життя заради економічної вигоди. Ця п’ята заповідь є основою біоетики. Сьома, подібна до неї і десята, стоять в обороні приватної власності.

Сьогодні люди часто оправдують переривання вагітності важкими економічними обставинами. Цей фальшивий погляд зраджує людей, які в глибині душі не мають віри чи довір'я до Божого Провидіння.

Хоча людина своїми руками вирощує хліб, віруюча особа дякує Богові за той хліб і молиться: "Хліб наш насущний дай нам сьогодні".

У книзі Левітів Старого Завіту у п'ятій главі знаходимо приписи про вагу та міру. Там йде мова про податки, без яких економічні системи багатьох країн світу не змогли б функціонувати. В 16-ій главі цієї старозавітної книги є чітка згадка про спадкоємство, яке також певною мірою стосується економічних засад держави.

У Книзі Второзаконня Старого Завіту можна натрапити на місця, які виразно вказують на першопочатки легкої промисловості. Надзвичайно великою економічною потугою відзначався Ізраїль за часів царя Соломона, відомого своєю мудрістю. Про це прочитаємо у 1-ій книзі Царів, 5-10 глави.

У своїх книгах пророки не осуджують економіки як такої (адже Господь обіцяє добробут, коли до нього навертаються), а критикують надужиття чи зловживання. Дочасні добра належать до Бога й ними ми повинні користуватися згідно з Його заповітами.

У Новому Завіті Христос закликає: "Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі" (Мт. 6, 19). Також Спаситель наголошував на тому, що не можна служити Богові і мамоні (пор.: Мт. 6, 24).